Використання Монтессорі-терапії з метою реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи в Миколаївському обласному будинку дитини.

За офіційними даними медичної статистики, у нашій державі майже 136 тисяч дітей мають відхилення у психофізичному розвитку. За останні роки значно зросла кількість дітей - інвалідів і в Миколаївському обласному будинку дитини. Позитивні зміни, які відбуваються в суспільстві у відношенні до дітей з особливими потребами, зумовлюють необхідність пошуку нових методів і прийомів активізації педагогічної та корекційної роботи в будинку дитини. З цією метою в 2006 році в закладі було відкрито клас Монтессорі - терапії за допомогою фінансової підтримки Швейцарського благодійного фонду "Світлана". Методичний супровід забезпечував Український Монтессорі - центр, де пройшли підготовку два педагога будинку дитини. 

       Серед сучасних педагогічних технологій саме методика Марії Монтессорі найбільш ефективно впливає на розкриття можливостей розумово відсталих дітей. Основні ідеї системи М. Монтессорі актуальними є і донині: проблема саморозвитку дитини, створення спеціальної системи навчання і виховання для успішного саморозвитку як нормальної дитини,так і дитини з обмеженими можливостями, допомога дорослого дитині у "самовихованні" і духовному розвитку. Система М. Монтессорі дає можливість повністю виявити здібності розумово відсталої дитини, це і є головним критерієм у навчанні і вихованні дітей з вадами інтелекту. Досягнення корекційно - розвивальної мети освіти дітей з порушенням інтелекту забезпечується засобами педагогічного процесу: змістом, методикою, організаційними формами, спеціально побудованими відповідно до предмета і мети корекційного впливу, використанням педагогічної спадщини М. Монтессорі. У системі реабілітації дітей з огранічним ураженням нервової системи застосування методики Монтессорі має терапевтичне спрямування і тому має назву Монтессорі - терапія. Центральним поняттям методики Монтессорі є поняттям саморозвитку, який об'єктивно відбувається у кожній дитині. Ніхто не говорить дітям про їх норму, не висуває базові стандарти. Існує лише перелік особистих досягнень у різному віці. Дитина сама прагне чогось досягти, а дорослий лише допомагає їй.

       У будинку дитини приділяється велика увага організації спеціально підготовленого навчального простору. У класі Монтессорі дитина із перших хвилин потрапляє у так зване "підготовлене скредовище", коли всі посібники є цілком доступними і в розквіті дитячого зростання. Пдготовленим це середовище є тому, що має чітку логіку побудови і до дрібниць продуманий зміст, відповідний природним психологічним потребам дитини. Матеріали, які перебувають у класі- це спеціально відібрані матеріали, які склали іспит часом: усі вони виникли внаслідок багаторічних спостережень за дітьми. Варто відзначити, що в Монтессорі - матеріалах пердбачено контроль помилок, що дає змогу дітям самостійно виявляти та виправляти їх. Підготовлене середовище включає у собі також атмосферу приміщення. Простір, навколишне середовище - затишне і комфортне, дитині у ньому добре Необхідна складова - чистота і порядок, необхідність їх постійної підтримки.Педагогами створено таке розвивальне середовище, щоб кожна дитина, потрапивши до нього, поступово звільнялася від опіки дорослого та починала діяти самостійно, здобувала знання без викладання, послуговуючись тим, що її оточує.

       Система М. Монтесссорі надає дітям необмежену свободу вибору. Кожна дитина сама вирішує, коли і чим займатися, іншими словами, самостійно створює для себе індивідуальну програму навчання. Вільна діяльність у просторі групової Монтессорі - терапії сприяє вихованн. самостійності у дітей.  І все ж діяльність дітей у розвивальному середовиші Монтессорі здійснюється за певними правилами, основне з яких - твоя свобода закінчується там, де починається свобода іншого. Закінчивши справу, потрібно прибрати за собою, а пересуваючись по групі, не слід галасувати. Ці нескладні правила вчать дітей поважати права інших, дотримуватися порядку, раціонального організовувати своє робоче місце та діяльність. 

       Педагог створює умови для занять, спостерігає за дітьми у групі, добирає, замінює та поступово ускладнює складові розвивального середовища так, щоб вони відповідали інтересам дітей на кожному етапі розвитку. Втручання педагога можливе, якщ він бачить, що дитина не знає, чим зайнятися. Тоді педагог пропонує дитині нове заняття і проводить невеликий урок - презентацію. Діти з особливими потребами - це досить складний контингент, їх відрізняє від інших дітей те, що результат навчання і виховання потрібно чекати досить довго через органічне враження головного мозку. Щоб відчувати результат, необхідно у своїй роботі використовувати різноманітні прийоми навчального і виховного характеру. Кожна дитина має право на вільний розвиток особистості. У педагогічному процесі закон примусу не допомагає дитині розкрити своє "Я". Для досягнення поствленої мети сучасні педагогі у роботі з дітьми, які маюмь особливі потреби, все більше використовують елементи педагогічної спадщини Марії Монтессорі., оскільки вона у своїй роботі приділяла велику увагу технічному, сенсорному та інтелектуальному рівням розвитку дитини.

       Навчаючись за її методикою, діти набувають практичних життєвих навичок, а різноманітні вправи спрямовані на розвиток мовлення, математичних уявлень, органів чуття.Спостерігаючи за дітьми, М. Монтессорі довела, що кожна дитина має свої сенситивні періоди, коли віддає перевагу одному виду діяльності і якізакінчуються набуттям навички. Якщо дитину у сенситивному періоді утримують від виду обраної діяльності, то природний шлях здобуття тих чи інших знань або навички втрачається назавжди. Мета педагога відстежити цей період і допомогти дитині. Навчаючи дитину за методикоюМонтессорі, педагоги мають можливість повноцінно використовувати кожний сенситивний період, в якому перебуває дитина під час реабілітації, індивідуальний темп розвитку дитини з органічним ураженням нервової системи. Спеціально створене розвиваюче середовище Монтессорі - класу дає можливість вчитись всім дітям, зокрема і з відхиленнями у розвитку, враховуючи індивідуальні особливості дитини, розвиток якої протікає з особливостями.

       На сучасному етапі методика Монтессорі використовується як для навчання та виховання дітей із нормальним розвитком, так і для дітей з різною патологією. Якщо дитина має значне відставання в розвитку, вона відвідує індивідуальні заняття. На початкових етапах в якості засобів навчання поряд з класичними Монтессорі - матеріалами використовуються й адаптовані. Під час занять дитина знаходиться в спеціальному організованому педагогом предметно - просторовому середовищі і має можливість вибирати вид діяльності, для неї забезпечується доступність засобів навчання. Наступний ступінь - вільна робота двох - трьох дітей в тому ж самому середовищі. Метою терапії в малих групах являється розвиток самостійності дітей, вміння взаємодіяти один з одним. До дітей перших двох років життя під час реабілітації застосовуються елементи Монтессорі - терапії у комплексі з іншими заходами реабілітаційного процесу. Для дітей 3 - 7 років методика Монтессорі передбачає основні курси, а саме "Навички практичного життя", "Сенсорика", "Математика", "Розвиток мови", яким відповідають зони у класі. При проведенні занять за методикою Монтессорі на реабілітаційних курсах віддається перевага індивідуальному навчанню кожної дитини з органічним ураженням нервової системи. Але мають місце і заняття в малих групах, на яких об'єднуються діти з подібною потологією, рівнем розумового розвитку та віком. "Допоможи мені зробити це самому", - головний девіз педагогічної системи Марії Монтессорі. Суть методики в тому, щоб допомогти дитині стати самостійною, а значить незалежною, щоб знайти ті "точки росту", які не вражені хворобою і з яких може розпочатися поступове сходження до розвитку. (фото)

Стаття старшого вихователя, Монтессорі - педагога    Дмитрієвої І. М.